Особливості виходу на ринок Австрії
Зовнішньоторговельна політика Австрії носить ліберальний характер, що не перешкоджає ввезенню чи вивезенню товарів з/до країн ЄС і «третіх країн» крім випадків, коли такі обмеження запроваджені на рівні ЄС. Австрія входить до Єдиного митного союзу ЄС, що характеризується загальною митною територією, загальним тарифним та нетарифним регулюванням, уніфікованими правилами митного оформлення тощо.
Зі вступом в ЄС Австрія застосовує Єдиний митний тариф і проводить єдину з іншими членами ЄС зовнішньоторговельну політику.
Регулююча і захисна функція митного тарифу спрямована на стримування або заохочення імпорту тих чи інших товарів в залежності від потреб економіки і становища на внутрішньому ринку країн ЄС.
Митний тариф має складний диференційований характер. Він включає митні та спеціальні антидемпінгові мита. До митних зборів належать:
- конвенційні мита (договірні);
- автономні мита (прийняті автономно органами ЄС);
- преференційні (пільгові);
- адвалорні мита (від вартості товару);
- специфічні мита (з кількості, розмірів, ваги і т.п. товару);
- зрівняльні мита (в розмірі різниці між низькою експортною ціною постачальника і більш високою ціною внутрішнього ринку);
- спеціальні антидемпінгові і компенсаційні мита (вводяться в якості захисних заходів проти постачальників товарів, яких звинувачують у демпінгу або субсидуванні експорту).
Інформацію щодо особливості митного регулювання по кожній групі товарів за кодом товарної номенклатури можна отримати на сайті Європейського Союзу за посиланням:
https://trade.ec.europa.eu/access-to-markets/en/content/.
2. Сертифікація продукції
Важливу роль у регулюванні імпорту в Австрії грає сертифікація продукції, що представляє собою процедуру підтвердження відповідності продукту або послуги вимогам якості та безпеки.
В Австрії сертифікація проводиться незалежними організаціями, які шляхом тестових випробувань та експертної оцінки визначають, чи відповідає продукція встановленим для неї стандартам і правилам. До їх числа належить, зокрема, Австрійський інститут стандартизації (Österreichisches Normungsinstitut), що має членство у Європейському комітеті зі стандартизації (CEN).
Обіг в країні продуктів харчування і відповідна їх сертифікація регулюється Продовольчим законом, відповідно до якого органами влади, що здійснюють контроль за обігом продовольства, є уряди федеральних земель. Для безпосереднього виконання цих функцій створюються органи інспекції або призначаються особи, які мають відповідну підготовку, наприклад, лікарі та ветеринари. Створення органів інспекції, їх права та обов'язки визначаються положеннями зазначеного закону. Органи інспекції здійснюють, наприклад, перевірку якості продуктів харчування на вимогу органів влади, судових інстанцій і приватних осіб.
В Австрії стандарти і норми якості діють не тільки по відношенню до виробів і продуктів, але й щодо упаковки, маркування та етикеток. Застосовувана в Австрії марка «СЕ» підтверджує відповідність встановленим в ЄС нормам безпеки для наступних груп товарів: машини, будматеріали, телекомунікаційне обладнання, медичні прилади, спортивні товари, іграшки, вибухонебезпечні речовини. Маркування СЕ може бути отримане самим виробником або його імпортером в будь-якій країні ЄС. Продукція в цьому випадку не підлягає подальшому контролю в Австрії.
3. Ветеринарний, санітарний і фітосанітарний контроль
Закон про продовольчу безпеку та захист прав споживачів (Lebensmittelsicherheits- und Verbraucherschutzgesetz) є головним правовим актом, що регулює відносини в області продовольчого контролю, включаючи ветеринарний, санітарний і фітосанітарний контроль імпорту. Законодавство Австрії також містить численні спеціальні акти в даній сфері.
В області ветеринарного контролю:
• Закон про здоров'я тварин (Tiergesundheitsgesetz);
• Закон про боротьбу з зоонозними інфекціями (Zoonosengesetz);
• Закон про корми (Futtermittelgesetz);
• Постанова про імпорт тваринної продукції (Gesamte Rechtsvorschrift für Veterinärbehördliche Einfuhrverordnung).
В області фітосанітарного контролю:
Відповідно до статті 42 Регламенту ЄС 882/2004 в 2016 році, Австрія прийняла Багаторічний інтегрований план з контролю у сфері продовольчих товарів. Він містить детальну інформацію про австрійські державні заходи і програми у сфері продовольчого контролю.
Міністерством охорони здоров'я Австрії виданий і оновлюється Австрійський споживчий кодекс (Das Österreichische Lebensmittelbuch; Codex Alimentarius Austriacus), який розкриває основні поняття, що застосовуються в продовольчому законодавстві Австрії, перераховує методи дослідження та підстави оцінки, що застосовуються в ході експертизи продовольчої продукції (в тому числі при її імпорті).
Дізнатися, які вимоги ЄС поширюються на продукцію, що імпортується, можна за допомогою електронного ресурсу Європейської Коміссіі (https://trade.ec.europa.eu/access-to-markets/en/content/welcome-access2markets-market-access-database-users).
Центральним повноважним органом Австрії у сфері контролю імпорту живих тварин і продуктів тваринного походження є Федеральне міністерство охорони здоров'я. Федеральний міністр охорони здоров'я Австрії може за допомогою розпоряджень регулювати імпорт продовольчих продуктів тваринного походження, в тому числі видавати заборони і обмеження на імпортовану тваринну продукцію, імплементувати додаткові вимоги щодо її ветеринарного стану. Відповідний департамент у складі Федерального міністерства охорони здоров'я координує діяльність різних державних структур в сфері ветеринарних перевірок імпорту, а також здійснює нагляд за діючими пунктами ветеринарної митної інспекції. Ветеринари у пунктах митної інспекції призначаються міністром охорони здоров'я і знаходяться в безпосередньому підпорядкуванні міністерству.
Щодо пунктів митної інспекції на території Австрії можна ознайомитися сайті Федерального міністерства охорони здоров'я за посиланням: https://www.sozialministerium.at/en/Topics/Health/Border-Control-Service/List-of-Austrian-Border-Control-Posts.html.
Низка вимог, що пред'являються до оформлення імпорту живих тварин або продуктів тваринного походження в Австрію:
- країна-експортер, яка не є членом ЄС, повинна бути внесена в список країн, що мають дозвіл на експорт відповідної категорії продуктів або тварин на територію ЄС;
- продукти тваринного походження можуть бути імпортовані на територію ЄС тільки, якщо вони були зроблені на підприємстві, що має відповідну атестацію;
- імпортована продукція повинна супроводжуватися ветеринарним свідоцтвом, виданим компетентним органом країни імпортера. Його зміст має відповідати вимогам директиви Ради Європи № 96/93 / EG20. Вимоги до форми посвідчень, а також їх зразки містяться у відповідних правових актах ЄС (див. § 11 Постанови про імпорт тваринної продукції). Посвідчення на живих тварин дійсні протягом 10 днів з дня видачі (у разі морського транспортування, дійсність посвідчення продовжується на строк такого транспортування).
Нарешті, по-четверте, живі тварини та продукти тваринного походження, імпортовані в Австрію або що транспортуються через її територію, підлягають ліцензуванню Федеральним міністром охорони здоров'я. Список тварин і продуктів, що підлягають ліцензуванню, міститься в Додатку 1 до Постанови про імпорт тваринної продукції. Даний список включає в себе більшість м'ясних і молочних продуктів, мед, медикаменти, а також неїстівні продукти тваринного походження.
Імпортна ліцензія видається міністром охорони здоров'я на підставі заяви імпортера. Заява повинна містити наступну інформацію:
• реквізити імпортера і його адреса;
• найменування товару, що імпортується, з його класифікацією за єдиною товарною номенклатурою ЄС, а також його заявлена кількість;
• держава походження (виробництва) товару, а також держава-експортер;
• спосіб транспортування;
• при транзиті - держави транзиту;
• запланований пункт ввезення на територію ЄС;
• держава, місто і точна адреса пункту кінцевого призначення;
• ветеринарний стан імпортованої продукції, свобода від збудників інфекції, способи утилізації відходів продукції тощо.
Винятки із загального ліцензійного режиму містяться в §§ 7, 8, 12 Постанови про імпорт тваринної продукції. Вони стосуються тварин, які використовуються спецслужбами, собак-поводирів, невеликих партій лабораторних реагентів, демонстраційних екземплярів, а також товарів, які перевозяться в особистих речах особами, що перетинають кордон Австрії.
Австрійське законодавство забороняє імпортувати живих тварин або продукцію тваринного походження в наступних випадках:
• товари, що потребують ліцензування, не мають ліцензії на імпорт;
• імпорт продукту обмежений ЄС;
• імпорт продукту обмежений державою кінцевого призначення (при транзиті);
• імпорт тварин та товарів тваринного походження відбувається з території держави, в якій офіційно констатовано спалах зоонозної інфекції, переносниками якої можуть бути ввезені тварини / товари.
Список зоонозних інфекцій міститься у Додатку 10 Постанови про імпорт тваринної продукції.
Митні перевірки ввезеної продукції тваринного походження здійснюються відповідно до директив Європейського Союзу 91/496 / ECC23 (живі тварини) і 97/78 / ЕC24 (продукти тваринного походження) і включають в себе наступні процедури:
• формальна перевірка документації;
• перевірка відповідності продукції, що ввозиться, наданій документації, яка полягає в простому візуальному огляді товару і дослідженні його зовнішніх якостей (колір, запах, смак і т.п.);
• повна фізична інспекція продукції. Може здійснюватися як лабораторними, так і іншими технічними методами (наприклад, перевірка температури у транспорті, що перевозить продукцію). Частота проведення фізичної інспекції залежить від ризиків, пов'язаних з ввезеною продукцією, від історії імпорту даної продукції з даного місця походження, гарантій, які надала країна імпорту тощо.
Центральним органом в області контролю імпорту живих рослин і продукції рослинного походження є Федеральне міністерство довкілля.
Безпосередні перевірки ввезеної рослинної продукції здійснює Федеральне відомство з харчової безпеки (Bundesamt für Ernährungssicherheit), а у сфері лісової та деревообробної продукції - Федеральне відомство і дослідницький центр лісу (Bundesamt und Forschungszentrum für Wald).
Перед імпортом рослинної продукції, особа повинна зареєструватися як імпортер в службі захисту рослин (Pflanzenschutzdienst) і надати їй сертифікат здоров'я рослини (рослинного продукту), складений компетентним органом держави походження товару за формою, затвердженою Міжнародною конвенцією з карантину та захисту рослин. Сертифікат здоров'я рослини повинен бути складений на одній з офіційних мов ЄС. Він дійсний протягом 14 днів після отримання. Крім загальної інформації про вантаж (імпортер і його адреса, заявлений одержувач, спосіб транспортування та ін.), такий сертифікат повинен містити ботанічне найменування рослини та інформацію про виконану обробку.
Про плановане ввезення товару на територію Австрії необхідно повідомити в службу захисту рослин і відомство з харчової безпеки (або лісове відомство в разі імпорту деревини) не менше ніж за 1 день до планованого ввезення.
Директива Ради Європи 2000/29 / ЄС щодо заходів з охорони рослин в ЄС містить загальні норми у сфері фітосанітарного контролю. Зокрема, вона затверджує список рослин і продуктів рослинного походження, що підлягають особливому контролю при імпорті (додаток V.B) та принципово заборонених до ввезення в ЄС (додаток III).
Митна перевірка імпортованих рослин і продукції рослинного походження, на основі якої видається фітосанітарний сертифікат, проводиться відповідно до Регламенту ЄС 882/2004.
Процедура митної перевірки рослин включає процедури, аналогічні тим, що використовується при імпорті тваринної продукції (перевірка документів, перевірка відповідності товарів пред'явленим документам, повна фізична інспекція товарів тощо).