Стаття посла Олександра Щерби з нагоди річниці трагедії MH17
Опубліковано 22 липня 2015 року о 11:34

MH17 як тривожний дзвоник для людства

Рівно рік тому у небі над Україною був збитий малайзійський літак. Одним натиском спускового гачка із життя були вирвані 298 людей. Ніби аркуш паперу. Вони робили те, що зараз роблять багато з нас – летіли у відпустку. Але те, що розпочалося буденно, закінчилося трагічно. І наступні 12 місяців були нічим не кращі - майже такі ж гидкі, як і сам злочин. Це був рік брехні. 
Багато хто із самого початку розумів, що до чого. Чотири дні поспіль так звані «повстанці» (під керівництвом відряджених із Росії колишніх офіцерів ФСБ) збивали українські літаки – кожного разу з великими фанфарами. Ось і 17 липня, здавалося, було таким днем. З Росії знову прийшла «радісна» звістка – поблизу міста Торез збитий ще один український літак. 
Цілу годину новина висіла на проросійських веб-сайтах. Російське телебачення святкувало загибель нових українців в українському небі. Ватажок війни Ігор Стрелков (який «суто випадково» як раз перед війною залишив свою службу в російській ФСБ) хвалився на весь світ смертю ще одної «української пташки». 
Почувши цю звістку, світ лише стиснув плечима. Звичайний день. Дві сторони Європи – кожна йшла своїм шляхом. І тут трапилося неочікуване: шляхи перетнулися. Немов блискавка з неба прийшла звістка: це не українці загинули. 
Тоді трапилася річ, яка ясно і чітко показала: все це «проросійське повстання» на Сході України із самого початку було нічим іншим, як таємною операцією, яка координувалася з одного центру. Протягом лічених хвилин всі згадування «української пташки» кудись поділися з Інтернету. 
З тих пір Росія не шкодує зусиль, аби повісити цей злочин на Україну. Це відбувається навіть зараз, коли, за повідомленнями Сі-ЕН-Ен, незалежна міжнародна комісія винесла правду на світ Божий: і прізвища виконавців, і місце злочину, і зброю злочину, і її походження. Все вказує на те, що із самого початку було версією номер один: малайзіський літак збили «повстанці» - думаючи, що він український.
І що тепер? Якщо катастрофа літака і справді була незапланованим «побічним ефектом», навіщо докладати стільки зусиль, аби обдурити світ? Мабуть, це повязано із масою характерних прізвищ офіцерів російських спецслужб, які спливають на поверхню у цьому розслідуванні. Таких, як російський генерал Сергій Петровський – ще один російський кадровий службіст, на той момент заступник Стрелкова, який координував операцію. До речі, як і Стрелков, він залишив свій пост у спецслужбах як раз перед війною. 
Взагалі, коли дивишся на факти, тим більше ця війна нагадує якесь сюрреальне втілення типового гостросюжетного роману покійного Майкла Крайтона. 2014 рік. Пострадянська Росія. Раптом десятки офіцерів спецслужб синхронно подають у відставку – і направляються в Україну. Вони скоординовані, навчені, мотивовані. 
Вслід за ними в Україну вирушають потоки «солдатів-відпускників». А потім замість українського літака вони збивають західний. І світ дізнається правду. Це був би цікавий роман. Тільки тим, по кому вдарила трагедія MH17, гадаю, байдуже, були їхні убивці «відпускниками» чи ні.

Oberösterreichische Nachrichten, Щерба Олександр Васильович

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux