Незважаючи на поточну напругу з Москвою, Павло Клімкін хоче дотримуватися Мінського мирного плану і вимагає міжнародного переговорного формату про Крим.

 

Штандард: Цими днями ми переживаємо найважчу кризу навколо Криму з часів його анексії. Російські спецслужби кажуть, що запобігли нападам українських військових у Криму. Натомість Київ робить винною за сутички саму Москву. Як Ви оцінюєте ситуацію?

 

Клімкін: Ми не знаємо, чи це була спланована російська операція, чи просто випадковість. Це могла бути спроба внутрішньої мобілізації: невдовзі в Росії будуть вибори, настрої в Криму погані. Можливо, Росія також хоче відмовитися від мирного процесу і затягувати час. Ми не знаємо точно, якою є російська тактика, але вона є дуже небезпечною.

 

Штандард: Тобто Ви можете виключити причетність українських військових чи активістів?

 

Клімкін: А який смисл мала б така операція для України, щоб повернути Крим? Цієї мети ми досягнемо політичними засобами, за підтримки міжнародного співтовариства і санкцій. Ми також запропонували формат «Женева-плюс», щоб розмовляти про Крим. Звичайно ж, ми не настільки наївні, щоб вірити, що Росія завтра сяде з нами за стіл, щоб обговорювати статус Криму. Але є багато нагальних питань: права людини в Криму, присутність міжнародних організацій, за яку ми виступаємо, контроль над морем і повітряним простором. Ці проблеми ми не зможемо вирішити без такого формату.

 

Штандард: Президент Петро Порошенко привів війська у бойову готовність. Які конкретні причини є для цього?

 

Клімкін: Росія звинувачує нас у обстрілі адміністративного кордону з Кримом. Але як використання артилерії має залишитися непоміченим – супутниками, місцевими мешканцями? Вони самі розмістили в Криму до 50 тисяч солдатів. Вони могли б у будь-який час зробити нас винними у провокації і тоді напасти. Все можливо. Нас дуже турбує, що Росія відкрито пробує розширити свою присутність. Ми маємо бути готовими до будь-якої ситуації.

 

Штандард: як далі бути з Мінським мирним планом?

 

Клімкін: На жаль, Москва має абсолютно інші уявлення про Мінськ, ніж інші сторони. Я б не сказав, що ідея Росії полягає в тому, щоб підірвати Мінський процес, але принаймні легітимізувати те, що вони досягли на Донбасі – свого роду російський протекторат. І саме зараз Росія пробує спровокувати наші війська і дестабілізувати ситуацію через загострення на Донбасі. Ми знаємо, що Росія знову стягнула тисячі солдат до українсько-російського кордону.

 

Штандард: але хіба цією мобілізацією військ у Східній Україні – де обстріли з обох сторін насправді ніколи не припинялися – Київ якраз не сприяє тому, щоб остаточно поховати Мінськ? 

 

Клімкін: Ми мусимо бути готові захищатися, але ми повністю дотримуємося Мінська. Дієвий режим припинення вогню і виведення військ, під міжнародним тиском. Контроль над українсько-російським кордоном. Вільні і справедливі вибори, під наглядом ОБСЄ. Це суть нашого мирного плану.

 

Штандард: наскільки серйозно Ви сприймаєте висловлювання російського президента про те, що з огляду на поточну ситуацію переговори у форматі «нормандської четвірки» більше не мають сенсу? Чи відбудеться у вересні наступна планова зустріч?

 

Клімкін: я не можу зараз спекулювати на цю тему. Ми в будь-якому разі готові. Але це має бути зобов’язуюча спроба усіх сторін досягти миру на Донбасі.

 

Штандард: Росія також погрожує розірвати дипломатичні відносини з Україною.

 

Клімкін: Ми підтримуємо дипломатичні відносини, незважаючи на російську агресію. У Росії ми маємо мільйони українців, про яких ми мусимо дбати. Якщо Росія прийме таке рішення, відповідальність лежатиме на ній.

 

Штандард: останнім часом в ЄС були дискусії про покрокове пом’якшення санкцій проти Росії. Як Ви бачите цю ситуацію?

 

Клімкін: санкції – не стратегія, а інструмент, щоб схилити Росію до виконання положень Мінського мирного договору і зупинити агресію проти України. Після того, як Росія виведе свої війська і озброєння зі Східної України, я не маю нічого проти, щоб санкції були зняті. Однак при покроковому пом’якшенні Росія не матиме достатнього стимулу, щоб показати результат. Росія ж також веде гібридну війну проти Європи і намагається розколоти і ослабити ЄС. Ідеться не тільки про Донбас, не тільки про Україну, а про Європу.   

 

Штандард: Два роки тому Ви говорили, що Україна могла б через п’ять років подати заяву на вступ до ЄС. Чи сьогодні Ви й надалі так оптимістично налаштовані?

 

Клімкін: ми мусимо подолати багато викликів, таких як російська агресія. Але якщо ми виконаємо ключові реформи з Угоди про асоціацію, тоді Україна зміниться з пострадянської на європейську країну. Це не станеться через рік, але й не буде тривати поколіннями. Я впевнений, що за кілька років ми цього досягнемо.