Відповідно, у світовій політиці ніколи не йдеться про свободу та цінності, а про боротьбу за те, хто контролюватиме енергетичний кран.

Тому коли саме від цієї країни ми чуємо голоси, що проект Нордстрім-2 має «суто економічний» характер – це не викликає великої довіри. 

Вже декілька років триває покарання України Росією – жорстоке, у гірших традиціях 20 сторіччя. Нордстрім-2 покликаний бути важливою частиною цієї каральної акції. Адже що може бути більш символічним, ніж покарати Україну за її європейський вибір з благословення самої Європи? Символічно для України: погляньте, кому ви довіряли! Символічно для російських громадян: погляньте, як Путін крутить Європою! Символічно для Європи: погляньте, що лишилося від вашої «солідарності»!

Якщо Росія не приведе наступного року до влади проросійського президента чи проросійський парламент, Володимир Путін опиниться перед спокусою завоювати «наш Єрусалим», як не так давно назвав Київ патріарх Кірілл. Українському населенню випаде при цьому, вочевидь, роль «наших сарацинів».

І звичайно, ідея з наданням Росією гарантій, що, мовляв, Нордстрім-2 не відтисне Україну в енергетичне небуття – як мінімум дивна. 

Тому варто з розумінням поставитися, коли ми кажемо: будь-які гарантії Росії перед Україною не значать нічого. Вони базуються на двох ілюзіях: що Україна не має пам'яті, а Європа не має совісті. Але ж це не може бути правдою, чи не так?

Tiroler Tageszeitung ,