«Окупація тільки зміцнилася»
TTZ: В умовах кризи, пов’язаної з коронавірусом, конфлікт в Україні перемістився на задній план. Мирне рішення видається все ще далеким. І це попри ту обставину, що президенти Володимир Зеленський та Володимир Путін зустрічалися у грудні минулого року в Парижі та домовилися про зближення позицій двох країн. До реалізації мінських мирних домовленостей все ще далеко. У травні ООН знову повідомляла про загиблих на сході країни. Чи лишається надія на світло в кінці тунелю?
ЩЕРБА: На жаль, ситуація не змінилася на краще. Найбільшим успіхом були з часу паризького саміту два обміни полоненими. Інші домовленості не були реалізовані. На лінії фронту щотижня обстріли та загиблі. Окупація протягом минулого року, на жаль, лише зміцнилася: тисячі отримали російські паспорти. Відібрані Москвою люди знаходяться при владі. Росія хоче, щоб так було і далі, після реалізації Мінських домовленостей. Україна, з іншого боку, хоче завершення окупації, а не окупації в новій обгортці.
TTZ: Москва вимагає від Києва закріпити у Конституції особливий статус районів у Луганській та Донецькій області, провести вибори у цьому регіоні та почати прямий діалог. У чому тут полягає проблема?
ЩЕРБА: Проблема та сама, що і раніше: Київ хоче миру в Україні, а Москва хоче контролю над Україною. Москва готова дати нам мир, якщо на нашій території будуть російські анклави та якщо обрані, профінансовані та озброєні Росією маріонетки отримають статус незалежних партнерів по діалогу. Іншими словами, від нас очікується, щоб ми бачили поразку як компроміс та навіть вітали її. Ми маємо змиритися з тим, що Росія офіційно піде, але де-факто назавжди залишиться. Таку несправедливість Україна наврядчи зможе прийняти - ні емоційно, ні політично.
TTZ: Взагалі-то були сподівання на новий саміт щодо українського конфлікту в Берліні. До кризи коронавірусу зустріч планувалася на квітень. Чи є перспективи, що вона все ж таки пройде в інший час?
ЩЕРБА: Саміт відбудеться, якщо буде перспектива реального просування до миру. На травень поки планується зустріч міністрів закордонних справ України, Росії, Франції та Німеччини. Але лишається відкритим, коли і в якій формі вона може відбутися. Прірва між Україною та Росією лишається глибокою. Солдатські могили надто свіжі, і їх стає все більше. А найважливіше: не видно готовності Росії іти назустріч.
TTZ: Давайте перейдемо до пандемії коронавірусу. Як поводить себе Україна в цій кризі, наскільки сильно вражена країна пандемією?
ЩЕРБА: До цього часу ми порівняно добре проходимо кризу. Близько 15600 людей (станом на 11 травня) були заражені, 408 з них померли. Пік очікується на цьому тижні.
TTZ: Чи можуть українські аграрні гастарбайтери без проблем прибувати в Австрію?
ЩЕРБА: Наразі з нашого боку нема заборони, вони можуть прибувати чартерними літаками або через транзитний коридор Угорщина-Австрія. У цьому зв’язку я хотів би подякувати австрійському уряду за те, що на жодному етапі кризи не закривався гуманітарної коридор. Завдяки цьому тисячі українських громадян зі всієї Європи змогли повернутися додому через Австрію та Угорщину на власних авто.
TTZ: В минулі тижні поруч з залишками Чорнобильської АЕС палали пожежі. Чи вдалося їх взяти під контроль? Чи є проблеми з підвищеною радіацією?
ЩЕРБА: Пожежі вдалося потушити. Близько 300 пожежників день і ніч невтомно боролися з вогнем. Те, що вони зробили, було на межі героїзму. І так, Бог нам теж допоміг — нарешті пішов дощ. Підвищена радіація не реєструвалася. Проте внаслідок лісових пожеж на декілька днів різко погіршилася якість повітря у Києві. Слава Богу, зараз це минуло.
TTZ: Яка ситуація у двосторонніх відносинах з Австрією?
ЩЕРБА: Я би назвав ці відносини дуже добрими. Канцлер Курц та президент Зеленський познайомилися під час безпекової конференції у Мюнхені. Було декілька телефонних дзвінків закордонних міністрів. Ми працюємо над візитом нашого президента в Австрію, хоча зараз в результаті кризи з коронавірусом все перебуває у підвішеному стані.