Сьогодні виповнюється рівно 7 років з того дня, як під час військових дій на Донбасі була пролита перша кров. 13 квітня 2014 року була Вербна неділя, велике свято, передвісник майбутньої Пасхи. Проте зусиллями групи російських спецназівців під керівництвом полковника Ігора Гіркіна цей день став початком війни.

На околицях українського міста Слов’янськ Гіркін та його співучасники напали із засідки на групу українських офіцерів, яка пересувалася на двох автомобілях то мала наказ «не відповідати на провокації». Під автоматним вогнем тоді загинув український офіцер Геннадій Біліченко, який і став першою жертвою військових дій на Донбасі.

Через лічені години вся Україна слухала перехоплену СБУ розмову Гіркіна з його куратором із Москви Александром Бородаєм. Обидва не стримували свого захвату. Гіркін повідомляв, що «покрошив» когось крупного. Він так і сказав російською «покрошив», ніби Геннадій був не людиною, а шматком м’яса. У відповідь Бородай привітав його, мовляв, добре відзначив свято! А потім додав: «Ти ж маєш когось, хто говорить з українським акцентом? Нехай дасть журналістам коментар і вимагатиме федералізації України!»

Так і стали Гіркін та Бородай, два офіцера ФСБ Росії, москвичі, не здатні навіть імітувати український акцент, засновниками так званої Донецької народної республіки. Бородай став прем’єр-міністром. Гіркін приєднався трошки пізніше як міністр оборони. Так почалася війна, яку ще й досі дехто називає «громадянською».

Вже в тій демонічній розмові Бородая та Гіркіна можна було побачити найважливіші риси цієї війни: брехливість, жорстокість та підлість. Мені особливо запам’яталася ця їхня теляча радість від убивства українця саме на християнське свято.

Сім років пройшло з тих пір. Кров продовжує литися. Путін і компанія загрожують зараз ще більшою кров’ю, розміщуючи на кордоні України таку кількість військ, не бачену тут з часів Другої світової війни. Весь світ задається питанням, чи нападе Путін цього разу відкрито та у повну силу. Сподіваюся, він розуміє: в Україні його чекає все що завгодно, але не бліцкриг.

А тим часом близький до Кремля політтехнолог Тимофій Сергейцев надрукував статтю, де говорить про колективну провину українського народу перед Росією та закликає після окупації проводити каральні акції проти українського населення у рамках військових трибуналів. Біси цієї війни не сплять. Їм знову хочеться «свята».

https://cutt.ly/hvrtn80