Інтерв'ю заступника Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна («Ді Прессе», 21.01.2011)
В інтерв’ю "Ді Прессе" заступник Міністра закордонних справ України Павло Клімкін відповідає на закиди про те, що уряд вмішуватиметься у справи юстиції. Вступ в ЄС безумовно залишається ціллю України
Ді Прессе: Важливою темою Ваших переговорів у Відні була лібералізація візового режиму з ЄС: Чи бачите Ви якийсь прогрес у цьому питанні?
Павло Клімкін: Минулого року ухвалений План дій для України. Це важливий момент, варто вилучити з цього процесу політичний аспект, щоби він був настільки прагматично-технічним, наскільки це можливо. Тепер ми маємо цілий список об’єктивних критеріїв, які ми повинні виконувати. Щоби в кінці-кінців досягти успіхів, нам потрібна підтримка ЄС тайого країн-членів, консультативна і технічна. Австрія має багатий досвід у цій справі, що стосується Західних Балкан. Ці знання ми б могли використати для себе.
Ді Прессе: Висказали, що хочете вилучити політику з цього питання: якими є найбільші політичні перешкоди?
Клімкін: Лібералізація візового режиму і надалі залишається для багатьох країн-членів ЄС дуже чутливою справою. Саме тому так важливо домовитись про широке коло саме об’єктивних критеріїв. Тепер ми можемо працювати над практичними речами. Звісно, політичний вимір як і раніше присутній. Врешті-решт важливо забезпечити довіру у міграційно-візовій сфері.
Ді Прессе: Чи готова, на вашу думку, Австрія надавати допомогу, чи вона, скоріше, блокує процес?
Клімкін: Ні, австрійський уряд надає допомогу. Нам, однак, відомо, що громадськість є чутливою до цих питань. Але врешті-решт повинно бути розуміння, що лібералізація візового режиму є важливим засобом для прямих міжлдюдських контактів.
Ді Прессе: Багато країн мають застереження щодо можливого вступу України в ЄС. Чи залишається він все ще ціллю української дипломатії?
Клімкін: Мені не подобаються у Вашому запитанні 2 моменти: по-перше, «ще»: звичайно, вступ в ЄС безумовно залишається нашою метою. І по-друге, приєднання до ЄС є ціллю не тільки української дипломатії. Мова йде про прискорення реалізації реформ, тобто, внутрішньополітичних пріоритетів, а не про суто зовнішньополітичне завдання. А також про те, щоб пояснити, де знаходиться Україна, що її місце у Європі.
Ді Прессе: Чим Вам не подобається слово «ще»?
Клімкін: У настроях ЄС бувають підйоми і спади. Але для нас йдеться не про тактику. Вступ в ЄС є стратегічною метою України.
Ді Прессе: Але зі зміною урядів можуть змінюватись і зовнішньополітичниі вектори.
Клімкін: Теоретично, так. Але вступ в ЄС має широку підтримку в українській політиці і що дуже важливо – і в суспільстві. Це одна з тих тем, які об’єднують Україну.
Ді Прессе: Незадовго після того, як Віктор Янукович переміг на президентських виборах , він заявив, що Росія є його пріоритетом. Що він мав на увазі?
Клімкін: Протягом минулих років було втрачено чимало можливостей. Зараз цим відносинам навпаки наданий позитивний імпульс: є політичні рамки, панує інша атмосфера, і є бажання далі покращувати економічні відносини та працювати над подальшою розбудовою стратегічного партнерства.
Ді Прессе: Хто для України важливіший: Росія чи ЄС?
Клімкін: Росію та ЄС не можна порівнювати у сенсі зовнішньополітичного вибору України. ЄС дуже важливий для України і Росія також. Майбутнє членство в ЄС є стратегічним вибором України. Але це нам не заважає розвивати стратегічне партнерство з Росією. І не заважає розбудовувати наші стратегічні відносини зі США і з іншими країнами, зокрема з Китаєм.
Ді Прессе: У відносинах з Росією слід бути обережним – це показало недалеке минуле. Чи Київ достатньо обережний?
Клімкін: Йдеться не стільки про те, щоб бути обережним, а про те, щоб бути послідовним, розуміти інтереси і розбудовувати стратегічне партнерство. Саме в цьому полягає позитивна логіка наших відносин.
Ді Прессе: Але Росія є великим гравцем, має реальну силу в газовому секторі і легко може тиснути на сусіда, зокрема на Україну.
Клімкін: Так само можна сказати, що ЄС є надзвичайно важливим глобальним гравцем. До газової теми: Росія є виробником, ЄС – споживачем, а ми – важливим транзитером. Всі сторони повинні співпрацювати.
Ді Прессе: Інститут „Freedom House“ зарахував Україну до категорії трохи більше, ніж «частково вільна» і пояснив це залякуванням НУО і погіршенням свободи преси. Як Ви прокоментуєте ці звинувачення?
Клімкін: Тут мені потрібно спочатку поглянути на методологію, яку використовував „Freedom House“. Ви подивіться на атмосферу в країні, на жваві дискусії, яскравим прикладом чому були нещодавні обговорення різних положень нового Податкового кодексу. Це є чітким проявом демократії.
Ді Прессе: Багатьох міністрів колишнього уряду, зокрема і Прем’єр-міністра Ю.Тимошенко, затримують і проводять розслідування. Комісар ЄС Фюле нещодавно застеріг Україну від використання кримінального законодавства у політичних цілях.
Клімкін: Фюле сказав дещо не так, він казав про існування враження. Я барв участь у багатьох дискусіях з ним. Ми пояснили: є закони і кожен просто повинен їх дотримуватися. Все дуже просто. Якщо є порушення закону, повинно бути і покарання за це.
Ді Прессе: „Freedom House“ констатував зростанню впливу уряду на юстицію. Чи це так?
Клімкін: Оцінки Венеціанської комісії Ради Європи нашого закону, який є основою судової реформи, є позитивними. Є деякі зауваження, але й зобов’язання з нашого боку взяти це до уваги і удосконалити закон. Це свідчить про те, що судова реформа йде у правильному напрямку.
Ді Прессе: До теми Росії: що означає для України газопровід «Південний Потік»?
Клімкін: На нашу думку, цей проект не є економічно вигідним. Він є виключно політичним і віртуальним. На даний час ми маємо українську ГТС і чітке визнання потреби її модернізувати. Якщо подивитися на загальний об’єм споживання газу в ЄС, то ми не віримо, що існує необхідність у побудові інших важливих шляхів для транспортування газу в ЄС. Ми б могли вкласти значні кошти в економічно обґрунтовані проекти з метою покращення транзиту газу, замість інвестицій у проект, який, за деякими даними, обійдеться у понад 20 млрд. євро і може мати екологічні наслідки для Чорного моря.